Обшукувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Обшукувати, -кую, -єш, сов. в. обшука́ти, -каю, -єш, гл. 1) Обыскивать, обыскать. Їсти хочеться (вовкові). Обшукав він скрізь лисиччину хатку, нема нічого. Рудч. Ск. II. 7. Обшукав його та й найшов п’ятсот тисяч. Рудч. Ск. І. 202. 2) Искать, поискать. Та нехай вони та громадою воли обшукають. Нп. 3) Обманывать, обмануть. Жид як не обшукає, то навет і не пообідає. Ном. № 912.
