Обсікати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Обсіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. обсікти, -січу, -че́ш, гл. 1) Обсѣкать, обсѣчь. 2) = Обполювати, обполоти. Обсікают бульбу. Вх. Зн. 42.