Обрік
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Обрік, -року, м1) Обѣтъ. Обрік даю більше цього не робити. Константиногр. у. Обреклись оброком нищити краї турецькі. К. МБ. III. 247. Святому Юру обрік себе оброком. 2) Овесъ съ рубленной соломой для корма лошадямъ. Горе мені козакові, нема сіна лошакові, нема сіна і оброку. Чуб. V. 654.
