Обмокати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Обмока́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. обмокнути, -ну, -неш, гл. Обмокать, обмокнуть, намокать, намокнуть. Розсохлась була діжка, а налив води, то й обмокла. Сидів горобець на крокві, в його крильця обмокли. Грин. III. 663.
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОБМОКАТИ
Ставати мокрим, намокати. Здорові каченята ніколи не обмокають, якщо їм дається повна свобода для самостійного виходу на воду і назад на берег (Птахівництво, 1955, 218); Обмок — як вовк, обкис — як лис, голоден — як собака! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 48); Обмокли хлопці — рубця сухого не було (Андрій Головко, I, 1957, 136).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 542.
Ілюстрації
|
|
