Облога

Обло́га, -ги, ж. 1) Осада. Наливайком козаки з облоги визволились. К. ЦН. 309. 2) Каждое изъ наклонно идущихъ бревенъ, изъ которыхъ сдѣланъ желобъ для спусканія срубленныхъ деревьевъ съ горы. См. Ризи. Шух. I. 179. 3) мн. облоги. Оконная рама. Вх. Зн. 42.

Культурологічний словник

1. Оточення військами укріпленого пункту (міста, фортеці і т. ін.) з метою оволодіння ним. Декуди ставали опором міщани в своїх мурах, і непривичні до ведення правильної облоги монголи мусили не раз тратити багато часу, добуваючи брам і мурів (Іван Франко, VI, 1951, 57); Доводилося розпочати справжній бій і облогу (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 108);
2. Військо, яке здійснює оточення укріпленого пункту.— В першому-ліпшому місці обложені вийдуть і переб'ють облогу поодинці (Іван Ле, Наливайко, 1957, 64); * У порівняннях. Нам хата все тіснішою здавалась, бо темрява з кутків давно вже вийшла та й обступила нас, немов облога (Леся Українка, I, 1951, 293).
3. спец. Оточення звіра під час полювання; облава. Негр покликав із села кількох своїх знайомих на облогу барса (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 134).

Вікіпедія

Облога — тривала військова блокада міста або фортеці з наміром захопити об'єкт подальшим штурмом або змусити гарнізон капітулювати в результаті виснаження його сил.

Облога починається за умови супротиву зі сторони міста або фортеці, у випадку, якщо капітуляція відкидається захисниками і місто або фортецю неможливо захопити швидко. Сторона, яка починає облогу, як правило, повністю блокує об'єкт, порушуюючи постачання боєприпасами, їжею, водою та іншими ресурсами. При облозі атакуючі можуть використовувати знаряддя облоги і артилерію для руйнування укріплень і здійснювати підкопи для проникнення всередину об'єкта.

Див. також

"Облоги"

"Блокада"

Штурм Магдебурга військами графа Тіллі

Требушет — середньовічне метальне знаряддя біля замка де Бо у Франції (реконструкція), яке використовувалося для облоги. Могло метати два снаряди на хвилину.

Облога Пскова

Облога Києва 1240 рік