Облак, -ка, м. 1) = Оболок 1. Угор. 2) = Оболок 2. Вилетів він трохи не під самі облаки. Грин. II. 12 — 13. Ум. Облачок. Гол. III. 409. Сам сідаєт під облачок, меч сі кладе на столичок. Гол. I. 172.
