Обережність

Обережність, -ности, ж. Осторожность. А Петра везли тихою ступою з обережностю. К. ЧР. 177.

Сучаснісловники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОБЕРЕ́ЖНІСТЬ, ності, жін. Стан і властивість за знач. обережний. Прохіра дійшла до такої обережності, що.. сінешні двері засунула на засув (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 281); Із цілковитою обережністю й ніжністю зверталася Оксана Сергіївна до Пашиного молодого почуття (Юрій Яновський, II, 1954, 68); Зоотехнік Івашкевич завжди відзначався діловитою поміркованістю, обережністю в розрахунках (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 46).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Обережність, -ности, ж. Осторожность. А Петра везли тихою ступою з обережностю. К. ЧР. 177.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ОБЕРЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж. Стан і властивість за знач. обере́жний. Прохіра дійшла до такої обережності, що.. сінешні двері засунула на засув (Коцюб., І, 1955, 281); Із цілковитою обережністю й ніжністю зверталася Оксана Сергіївна до Пашиного молодого почуття (Ю. Янов., II, 1954, 68); Зоотехнік Івашкевич завжди відзначався діловитою поміркованістю, обережністю в розрахунках (Оров., Зел. повінь, 1961, 46).

Іноземнісловники

Словари и энциклопедии на Академике

1. обережність — обачність, обачливість, осторога

2. обережність — ності, ж. Стан і властивість за знач. обережний

3. обережність — іменник жіночого роду

4. обережність — [обеире/жн іс т ] нос т і, ор. н іс т у

5. бачність — Бачність: обережність, готовність; матися на бачності бути напоготові [16] обережність, увага [9] увага, обачність [23] увага, обачність, обережність, передбачливість [1] увага, обережність [21] увага [X] увага; матися на бачності: бути обережним

6. опастство — обережність

7. обачний — а, е. 1) Який діє розумно, спокійно, передбачливо. || Який виявляє обережність у своїх діях, не наражається на неприємність, небезпеку; обережний. 2) Який зважає на інтереси, запити інших, виявляє повагу до них; чемний, уважний

8поберегтися — ежу/ся, еже/шся; мин. ч. побері/гся, регла/ся, регло/ся; док. 1) Подбати про своє здоров я, стати обачним, уважним до себе. 2) кого, чого, із спол. щоб і без додатка. Виявити пильність, обережність; остерегтися. || наказ. сп. побережи/сь!

9. обережний — (який чинить обдумано, передбачливо, щоб не наскочити на можливу небезпеку, неприємність тощо; який виражає обережність), обачний, обачливий, бережкий

10. оберега — и, ж. 1) Запобігання, охорона. 2) Обережність, осторога

11. осторога — и, ж., рідко. 1) Те саме, що обережність. •• З осторо/гою обережно. 2) Застереження, попередження

12. присипляти — я/ю, я/єш, рідко присипа/ти, а/ю, а/єш, недок., приспа/ти, сплю/, спи/ш; мн. приспля/ть; док., перех. 1) Викликати сон у когось, примушувати спати кого небудь. || Заколисуючи або співаючи колискову пісню, навівати сон (на дитину). || Викликати

13. осторожніст — ности, Ол. Обережність

Ілюстрації

Зовнішніпосилання

Матеріал з Вікіпедії

обережність Существительное, женский род.