Обговорення:Лебедик

ЛЕБЕ́ДИК, а, чол. 1. Зменш.-пестл. до лебідь 1. Лебедик хлюпнеться і вирне: Блисне проміннячко вечірнє Між хвиль ясних (Павло Грабовський, I, 1959, 427); На буфеті, тумбочці, етажерці і вікні — всюди стояли фігурки маленьких слоників, білих лебедиків, сірих гусят (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 71). 2. перен., нар.-поет. Пестливе звертання до чоловіка. — Рятуй мене, Уласе, мій місяцю повний, мій лебедику, бо я пропаду (Нечуй-Левицький, III, 1956, 338). 3. рідко. Давня народна гра. Хоч у хрещика гуляє, хоч у лебедика бігає, — усе не довго (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 374).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації