Оббрехати

Оббрехати. См. Оббріхувати.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОББРЕХАТИ, решу, решеш, док., перех. Наговорювати неправду на когось, щось, вигадувати небилиці про кого-, що-небудь; зводити наклепи на когось, щось. Так ось який він, боєць армії-визволительки... Десятиліттями його оббріхували. Десятиліттями народам світу говорили про нього неправду (Олесь Гончар, III, 1959, 458); — Він, — кажуть, — оббрехав нас справникові, він йому що-небудь підніс, щоб нашим хлібом орудувати... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 141); — Оббрехала мене на все село, а тепер мене і малі діти дражнять відьмою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 17).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Оббрехати, -ую, -уєш, недок., оббреха́ти, -решу́, -ре́шеш, док., перех. Наговорювати неправду на когось, щось, вигадувати небилиці про кого-, що-небудь: зводити наклепи на когось, щось.

Ілюстрації