Обабитися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Обабитися, -блюся, -бишся, гл. Обабиться, изнѣжиться. Обабивсь ляхівкою окаянний. К. ЦН. 303.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови

ОБАБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. обабляться; док., розм. 1. Опуститися, занедбати себе; постаріти (перев. про жінку). Павло глибоко затягнувся димом, подумав [про Катрю]: - Ще й дітей нема, а вже обабилась (Кучер, Трудна любов, 1960, 542).

2. Стати безвільним, нерішучим, боязким (про чоловіка). [Павло:] Братці! Пан Сава хоч і попріка нас, так за діло.. Далебі, ми обабилися, братці! (Кост., І, 1967, 154); - Смілива ж ви дама, коли турків думаєте гамселить, - сказав Комашко. - А ви ж думали як?! Ой ви, мужчини! Обабились ви зовсім за тими книжками, - сказала Христина (Н.-Лев., V, 1966, 163).

3. зневажл. Те саме, що одружитися.

Ілюстрації

3e510585b4980a35858ee7efc2b74ed746f13c32 27.03.2025.jpg 265a6c1253dd4751adaff1fbfd65 6690.jpg 630 360 1730804069-861 4444.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови

Цікаві факти або додаткова інформація