Нігде

Нігде́, нар. = Ніде́.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

НІ́ДЕ, заст. НІ́ГДЕ, присл., тільки з інфін. Нема такого місця (де можна було б щось зробити, розташуватися і т. ін.). Старенька Миша горювала: їй ніде, бідній, було жить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 26); Нігде було заховатися, нігде голову приткнути у тінь, бо й тим не було (Панас Мирний, IV, 1955, 20); На батьківській садибі ніде другу хату ставити, доведеться в Ракитному (Андрій Головко, II, 1957, 517). ♦ Голці ніде впасти див. голка; Ніде діватися (дітися) див. діватися; Ніде правди діти див. дівати.

НІДЕ́, заст. НІГДЕ́, присл.

1. Ні в якому місці. На землю злізла ніч... Нігде ані шиширхне (Гулак-Артемовський, Банки.., 1958, 49); Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів (Тарас Шевченко, I, 1963, 3); Ніде ні душі. Ліс та поле (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 418); Праворуч від озеречка уже лежали росою прибиті покоси, але ще ніде не манячили копички (Михайло Стельмах, I, 1962, 473).

2. діал. Нікуди. Та ніде той не дійде, Хто не має цілі (Іван Франко, X, 1954, 47); — А правди ми таки повинні добитися! Хоч не собі, може, то людям! Давид бадьорив: — Ніде й ми не подінемось, з людьми будемо! (Андрій Головко, II, 1957, 138).

Словник фразеологізмів

[і] го́лкою (ши́лом, па́льцем) ні́де (ні́куди) ткну́ти. 1. Дуже багато; у великій кількості. Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка); — Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в Покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник).

2. Дуже тісно. Перші пропустили було його, так що він забрався було аж на рундук, зате далі — і пальцем нікуди було ткнути (Панас Мирний).

го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти. 1. Дуже багато людей, надзвичайно людно. — В дворі упасти голці ніде — Всі нетутешні, всі чужі (М. Руденко); На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев’яному помості витинає духовик (М. Рудь). не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий). ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Ю. Тарновський).

2. Дуже тісно. Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то Різдвом, не то Великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах); А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко). й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи, то й голки нема де кинути (І. Муратов).

3. Надзвичайно багато. В клубі народу, що ніде голці впасти. Люди сиділи на лавах, стояли під стінами (М. Зарудний); А там [на базарі] люду — яблукові ніде упасти! (А. Дімаров).

[і] го́лкою (ши́лом, па́льцем) ні́де (ні́куди) ткну́ти. 1. Дуже багато; у великій кількості. Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка); — Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в Покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник).

2. Дуже тісно. Перші пропустили було його, так що він забрався було аж на рундук, зате далі — і пальцем нікуди було ткнути (Панас Мирний).

[й] ку́рці ні́де клю́нути. 1. Дуже тісно, мало місця. Весь стіл завалений, ніде курці клюнути, ще не переглянутими .. книжками (Леся Українка); // Немає вільного або чистого місця. — Панічко.., не женіть тільки Мар’ї з двору..— Та що ж там з нею? — Збита вся — курці ніде клюнути! (Панас Мирний).

2. Дуже багато. — Приходимо в Зіньків, а там війська — курці ніде клюнути! (Григорій Тютюнник); Диких качок було стільки, що ніде курці клюнути (З газети).

3. Дуже мало. По землі ходив [селянин] і землі не мав. Або мав, що й курці ніде було клюнути (П. Рєзніков).

ні́де (ні́як) [було́] поверну́тися. 1. Дуже тісно. Коли вперше з Петром Здором зайшов [Тиміш] до гуртожитку в призначену для них кімнату, Шпак накинувся на новачків: — Самим повернутися ніде (М. Колесник); За ними прийшли ще люди, так що в хаті ніде було повернутися (Григорій Тютюнник).

2. Дуже багато. Кругом їх набилося народу — повернутися ніяк (Панас Мирний).

ні́де (нема́є куди́, ні́куди і т. ін.) діва́тися / ді́тися. 1. Немає іншого виходу; не можна інакше. — Він [Гальванеску] має робити вам операцію? — .. Дійсно, маленьку операцію… Однаково ж більше нікуди діватися (Ю. Смолич); Всі кажуть: треба заплатить. Віддав я копу — ніде дітись (Л. Глібов). Найшли [сестри] зілля, накопали І стали варити. Заплакали, заридали… А нема де дітись, Треба варить (Т. Шевченко).

2. Треба сказати, визнати правду, істинно так. — Нікуди діватись, випиваю, бо як тебе частують, то треба ж не по-песьки, по-чеськи (Марко Вовчок); — Що ж будем діяти: злякавсь, нігде дітись. Ніколи тепер переполох виливати (Г. Квітка-Основ’яненко).

Словник антонімів

ВСЮДИ НІДЕ У кожному місці, скрізь. Ні в якому місці. Бувати, їздити, їсти, жити, перебувати, працювати, розказувати, ходити, являтися всюди ~ ніде не бувати, не їздити, не їсти, не жити, не перебувати, не працювати, не розказувати, не ходити, не являтися. Всюди людно, начищено, насмічено ~ ніде нема людей, не начищено, не насмічено. Всюди можна зайти, заховатися, прийти ~ ніде не можна зайти, заховатися, прийти. Розкладено вогнище, пахне чабанською кашею, всюди людно, шумливо. Ніде ні душі. Ліс та поле (З творів О. Гончара).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник фразеологізмів Словник антонімів Український академічний тлумачний словник