Нудно

Нудно, нар. 1) Скучно; томительно. Нудно без роботи. МВ. (О. 1862. III. 40). Так мені, дівчинонько, да без тебе нудноНп. 2) Приторно. 3) Тошно.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НУДНО. 1. Присл. до нудний. У Федора Іполитовича огидно й нудно защеміло коло серця (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 107); П'є дятел. Старанно, і довго, й нудно б'є (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 151); // у знач. присудк. сл. Тяжко, нудно розказувать, А мовчать не вмію (Тарас Шевченко, I, 1951, 86); Ясеві було байдуже, чи географія там, чи історія, — сидіти йому було однаково нудно на всіх уроках (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 32). 2. у знач. присудк. сл. Про важке, гнітючо почуття, яке переживав хто-небудь. — А що се ти, любий, зажурився? — питав мене Лукаш. — А так чогось нудно! — одкажу йому (Марко Вовчок, IV, 1956, 228); — Згинь, лиха личино! Не дзижчи! Без тебе нудно! — розпалено крикнув Кіндрат (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 25). 3. у знач. присудк. сл. Про стан нудоти. Наїлася Катря тих солодких медяників, — аж тепер їй нудно, як про те згадає (Панас Мирний, IV, 1955, 290).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Нудно нар. 1) Скучно; томительно. Нудно без роботи. МВ. (О. 1862. III. 40). Так мені, дівчинонько, да без тебе нудно. Н. п. 2) Приторно. 3) Тошно.

«Словники України on-line»

ну́дно - прислівник незмінювана словникова одиниця

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

Ну́дный - tedious, humdrum; boring, tiresome, irksome

Словари и энциклопедии на Академике

нудно 1) Присл. до нудний. || у знач. присудк. сл. 2) у знач. присудк. сл. Про важке, гнітюче почуття, яке переживає хто-небудь. 3) у знач. присудк. сл. Про стан нудоти.

Ілюстрації

|}