Назирити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Нази́рити, -рю, -риш, гл. Насмотрѣть, усмотрѣть. Назирив він коненя на ярмарку. Рудч. Ск. II. 175. Стемніло. Назирив я в полі огонь кладуть хлопці, ночують. К. (О. 1861. IV. 151).