Наздогнати

Наздогнати. См. Наздоганяти. яю, яєш, недок., НАЗДОГНАТИ, дожену, доженеш, док., перех.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НАЗДОГАНЯТИ

1. Настигати кого-, що-небудь, наближатися до того, хто (що) йде, їде, рухається спереду; доганяти. Марійка, наздоганяючи сани, посковзнулась і шубовснула прямо в калюжу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 131); На переправі стали прикордонники, перевіряючи документи бійців і окремих команд, що наздоганяли фронт (Олесь Гончар, III, 1959, 7); Наздогнав Павло дівчину коло двору вже панського (Марко Вовчок, I, 1955, 159); Ось він наздогнав стомлену Марію. Підійшов, узяв у неї з рук два снопи (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 77); // Поширюючись, доходити, доноситися до кого-, чого-небудь, охоплювати когось, щось. Ще мить одна, і нас в путі гроза Наздоганяє, мов нещадна кара (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948, 137); Дідова пісня наздоганяла мене. «Вулиця гуде, де козак іде!..» (Юрій Яновський, I, 1954, 73); * Образно. Війна наздогнала її у Вуглярах (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 320); Він почуває легку втому після погано спаної ночі — старість його вже наздоганяє (Юрій Яновський, II, 1958, 108).

2. перен. Добиватися таких же успіхів, досягнеш. і т. ін., як хто-небудь інший. Якщо ти прагнеш.., щоб виростали на землі багаті врожаї, — наздоганяй людину ту, що має Зірку Золоту (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 76); Ленін вказував, що Радянська країна ще значно бідніша від капіталістичних країн, але наздожене їх з такою швидкістю, про яку трудно навіть мріяти (Ленін, Коротка біографія, 1955, 263); — Дуже ти відстав, Шевчук. Треба, тобі до іспитів наздогнати товаришів (Олесь Донченко, VI, 1957, 125).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 90.

Ілюстрації

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/nazdoghanjaty