Надбіга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надбігти, -біжу, -жи́ш, гл. Прибѣгать, прибѣжать, подбѣгать, подбѣжать. Желех. Нас дівчат усіх гаптувати посадила. Сама й учить та разпораз надбіга, чи шиємо. МВ. (О. 1862. III. 41).
