Навітній
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Навітній, -я, -є. Захожій, чужой; недавно явившійся. Це чоловік новітній, він здалека відкільсь. Канев. у. У його були воли новітні й коні новітні: часто мінялись то по одній, то по кілька штук, сьогодня прибудуть, приведуть їх до його, а завтра й нема. Верхнеднѣпр. у.
