Навтек
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Навте́к, навте́ки, навтікача, навтіки, нар. Убѣгая, убѣгать. Ми до його, а він зразу від нас на толоку навтек, та й не знайшли. Новомоск. у. А він навтеки. Черниг. г. Він через тин так і перескочив та навтікача. Рудч. Ск. II. 152. Як кажуть підібравши клунки, а ну! чим тьху навтіки драть. Котл. Ен. VI. 83.
