Нависати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Нависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. нависнути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть, свѣшиваться, свѣситься. Волосся на лоба нависає. Ой часпора до куріня, бо вже хмара нависла. Чуб. V. 292. 2) Собираться, собраться во множествѣ. Людей хмарою нависло. Г. Барв. 207.
