Набрести
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Зміст
Словник Грінченка
Набрести. См. Наброджувати.
Тлумачення у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 томах
НАБРЕСТИ, еду, едеш; мин. ч. набрів, набрела, ло; док., неперех., на кого—що, рідко перех., кого, що, розм. Бродячи, ходячи, наткнутися на кого-, що-небудь, опинитися перед ким-, чим-небудь. — Ішов я полями чистими та широкими — далі набрів діброву густу та красну (Марко Вовчок, VI, 1956, 229); Зійшов [Грицько] на став, набрів на ковзалку й почав ковзаться (Степан Васильченко, I, 1959, 162); Одного разу Улянка набрела в лісі на щербатий глечик, який стояв під березою (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 262).
Іноземні словники
! Іноземна мова !! Переклад слова |- | Англійська мова || come across, happen upon.
