Набивач

Грінченків словник

Набивач, -ча, м. 1) Палка, которой въ мельницахъ набиваютъ муку въ мѣшки. Новомоск. у. 2) Бондарскій инструментъ для набиванія обруча на бочку. Сумск. у.

Сучасний словник

• НАБИ́ВАЧ, а, чол., діал.

1. Палиця, якою в млинах набивають борошно в мішки. 2. Бондарський інструмент для набивання обручів на діжку.

• НАБИВА́Ч, а, чол., спец. Той, хто займається набиванням чого-небудь. Набивач патронів.

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

Відмінок	Однина	Множина
Називний	набивач	набивачі
Родовий	набивача	набивачів
Давальний	набивачеві,набивачу	набивачам
Знахідний	набивач, набивача	набивачі, набивачів
Орудний	набивачем	набивачами
Місцевий	на/у набивачі,набивачу, набивачеві	на/у набивачах
Кличний	набивачу	набивачі