М’яти
М’я́ти и мня́ти, -мну, -мнеш, гл. 1) Мять. Не терши, не мнявши, не їсти калача. Ном. № 6033. Я не буду хустиноньки ні терти, ні мняти. Мет. 23. 2) Бить. Лягла не клята, встала не мнята. Ном. № 8909. 3) — шкури. Заниматься выдѣлкою кожъ. 4) Не рѣшаться, колебаться. Мне та й мне, коли не продаси, то так і кажи. Каменец. у.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
1. перех. Тиснути, стискати. Іванові руки безперестанку мнуть тепле овече вим'я, одтягають дійки, а по руках в нього тече молоко (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 324); // Стискаючи, згинаючи, робити м'яким; розминати. Дужі кожум'яки сиділи під дашками ґанків на вулицях і м'яли своїми міцними руками волові шкури (Олександр Довженко, I, 1958, 227); // Розтираючи, перетворювати в м'яку масу. — Піти лишень покурити, — мнучи тютюн у жмені.., каже він (Панас Мирний, I, 1949, 278); Жінка.. в маленькій ступці пшоно мне — на борщ (Андрій Головко, II, 1957, 312).
2. перех. Виминати кістрицю з конопель, льону ногами. Микола стояв коло лежанки й м'яв ногами коноплі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 185).
3. перех. Торкаючись чогось, сідаючи або лягаючи на щось, робити його нерівним, зім'ятим. Навколо зеленню одягнуті гаї; Виспівують дзвінкі, чудові солов'ї; Мені ж не м'ять трави, не бачить вас, лани..! (Павло Грабовський, I, 1959, 208); Левко кілька разів припрошував, щоб дівчина сіла на санчата, але вона від лікувалась, ..не хотілося м'яти нову спідницю (Михайло Стельмах, I, 1962, 158); // Бгати, скручувати щось. Стоїть [Дженні], мне рубчик з фартушка, засоромлена (Леся Українка, III, 1952, 17); Адвокат ..став судорожно м'яти папір у руках (Лесь Мартович, Тв., 1954, 124); Він ніяково м'яв капелюха, не знав куди його подіти (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 171). ♦ М'яти шапку перед ким — те саме, що Ламати шапку. [Сокіл:] Діду Терешко, хіба ж так можна розмовляти [з американцем]?.. [Терешко:] Я ж дипломатично.. Не буду ж я перед ним шапку м'яти (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 41); Ханьки м'яти див. ханьки.
4. перех., розм. Сильно штовхати, бити, до болю стискати. Вже не попадайсь їм [парубкам] на дорозі ніхто: .. усякого прямо лавою і пруть, і мнуть, і з ніг валяють (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 191); Мені пощастило одскочити набік, а Сева схватили [схопили] і почали м'яти рибалки (Юрій Яновський, II, 1958, 164). ♦ М'яти боки (ребра) — сильно бити. — Може, ти мене заведеш у такий двір, що й коляки скуштую.. — Та в такий же то й думка завести, — жартує Чіпка, — бо однак ніхто тобі боків не мне... (Панас Мирний, I, 1949, 354).
5. перех. і неперех., перен., розм. Нерішуче, повільно говорити. — Треба хліба, треба й до хліба, треба й сього, треба й того, — м'яв слово по слову женихів батько (Нечуй-Левицький, III, 1956, 173); Мне язиком, неначе баба лемішку в макітрі тре (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237).
