Містюк

Містю́к, -ка, м. = Містець. Мкр. Г. 16.

Мистюк

(-а) ч.; інтел. Митець.

Приклад вживання слова

На Бессарабці, де він народився, безсмертний сіяч - Ілліч - жестом, суворим як просо, вказав йому шлях до подвигів творчих незмірних соцреалістичного мистюка, якого годують макаронами, а по святах ще й бацилу дають (І. Лапінський, Шо не ясно).

Митець

Мите́ць, мистки́ня — людина, яка займається творчою діяльністю в будь-якому виді мистецтва. Це практик одного або кількох видів творчого мистецтва, особа, яка займається діяльністю, пов'язаною зі створенням мистецтва. Часто це відноситься насамперед до візуальних художників, іноді конкретно до тих, хто малює.

Зображення

• 
• 

Джерела

https://slovnik-ukrainskogo-slengu.slovaronline.com/1809-%D0%9C%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%AE%D0%9A https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C