Міситися

Міситися, -шуся, -сишся, гл. Мѣситься. Нил земний злипався, наче тісто, і оранка місилася як глина. K. Іов. 87. Як діжа не міситься, то сім’я біситься. Ном. № 14117.

Тлумачний словник

МІСИ́ТИСЯ, міситься, недок. Пас. до місити

Як діжа не міситься, то сім'я біситься (Номис, 1864, № 14117);

Місилось вапна біле тісто, Варились в печах перші сплави (Платон Воронько, Славен мир, 1950, 48).

Див. також

Місити

Місиво

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 748.

Словарь української мови: зібрала редакція журнала “Кіевская Старина”. Том ІV: Р-Я / Упорядкував, з додатком власного матеріалу Борис Гринченко. Київ: Друкарня Акційного Товариства Н. Т. Корчак-Новицького у Київі, 1909. 563 с.