Мусульманин
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Мусульманин, -на, м. Мусульманинъ. К. Кр. 14. Правовірні наші мусульмане. К. МБ. X. 18.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках МУСУЛЬМА́НИН, а, чол. Те саме, що магометанин. Круг вогню, підобгавши східним звичаєм ноги, сидять бородаті хаджі у великих завоях і прості мусульмани у фезах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 291); З правовірного ханського роду мусульманин.. Мухаммед Герай відчув біль від гострої уразки в самісіньке серце (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 202).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 831.
