Мурий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Мурий, -а, -е. 1) Темносѣрый, испещренный пятнами (о масти). Кіт мурий. МВ. II. 139. Три голови мав сей пес мурий. Котл. Ен. 2) Смуглый. А зась, мурий нехрещений! цеглу їж, а не хліб печений. Ном. № 13695. Ум. Муре́нький. У цього Марка була пара муреньких бичків. Рудч. Ск. І. 6.
