Морква

Мо́рква, -ви, ж. 1) Морковь, Daucus Carota L. Унадився, як свиня у моркву. Ном. № 2740. Хатня морква. Ссора домашняя между мужемъ и женой. А там купами капуста, буряки, морква огородня, а хатньої наші жінки не продають, держать про нужду на нашу голову... цур їй! Кв. І. 137. Моркву скромадити, стругати кому. Ссориться (о домашнихъ, преимущественно о женѣ съ мужемъ). 2) Гадюча морква. Раст. Peucedanum Oreoselinum Moench. ЗЮЗО. І. 131. Ум. Мо́рківка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках морква

-и, ж.

1) Городня рослина з пірчасто-розсіченими листками й довгастим потовщеним коренем.

2) збірн. Коренеплоди цієї рослини оранжевого кольору, що вживаються як їжа або корм. || Один коренеплід цієї рослини.

Ілюстрації

Див. також

Додаткові відомості Морква