Молотити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Молоти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Молотить. Прийшов брат до брата кликать молотити: «Не здужаю, брате, ціпа піднімати». Чуб. V. 364. 2) Колотить, бить кого. Губи та опенечки, заходився старий коло ненечки: як став молотить, так аж пірря летить. Ном. № 3988.
