Молодість
Молодість, -дості, ж. Молодость. Молодість - буйність, а старість не радість.
Сучасні словники
МО́ЛОДІСТЬ, дості, жін. 1. Період життя від отроцтва до зрілого віку; чиї-небудь молоді роки; протилежне старість. [Долорес:] Все маєш: вроду, молодість, кохання.., хутко будеш мати й шану, належну командоровій дружині (Леся Українка, III, 1952, 336); Молодість — найщасливіша пора в житті людини (Радянська Україна, 28.VI 1959, 3); * У порівняннях. Дорошенко відчуває, як пробуджується в ньому давня до неї ніжність, росте нездійсненна жага щось повернути — далеке, як молодість (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 201).
Зелена молодість чия — молоді роки, відсутність життєвого досвіду. Вся рота нещадно потішалася з свого солов'я [Маковея], проте потаємці і зважала на його невинну зелену молодість (Олесь Гончар, I, 1954, 52); По молодості [літ]; З молодості — через недостатній життєвий досвід. [Печериця:] Ото по молодості своїх літ., хотять [Галя] бути учителькою... (Панас Мирний, V, 1955, 163); Лена.. Весела, більш по молодості, ніж по темпераменту, поверховна [поверхова] у всьому (Леся Українка, III, 1952, 718); У молодості — коли був молодим. — Який же він [дід] був в молодості? (Гнат Хоткевич, II, 1966, 22); У молодості на друге місце після Чернишевського Франко ставив Писарєва (Радянське літературознавство, 3, 1957, 41). 2. Абстр. ім. до молодий 1—2. * Образно. Ви [фашисти] грому хочете? На вас ударить грім! Ми — світу молодість, Ми — правота людини, Єдине серце в нас І прапор наш єдиний (Максим Рильський, I, 1956, 334); Комунізм — це молодість світу (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 300).
♦ Друга молодість — піднесення творчої енергії, приплив нових сил. Хімія зараз переживає другу молодість, яка вже ознаменувалася каскадом фантастичних відкриттів (Наука і життя, І2, 1961, 8).
МОЛОДІСТЬ - юність, молоді <юні> літа, о. цвіт життя; молодощі.
Словник фразеологічних синонимів
Молодість - молодий (який не має життєвого досвіду; зовсім юний) молоко не обсохло у кого, зневажл.; молоко на губах у кого, зневажл.; губи в молоці в кого, зневажл.; з молоком на губах, зневажл.; мало ще каші з’їв (з’їла і т. ін.); мало ще пасок з’їв (з’їла і т. ін.), заст.: молодий зелений (молода зелена, молоде зелене); горобеня жовтодзьобе, зневажл.; курча жовтороте (пухнасте), зневажл.
Молоко материне коло губів ще не обсохло, а вона вже й з паничами! (Панас Мирний, 1, 1968, с. 44); Материне молоко коло губів не обсохло, а скаче, як зінське щеня, угору! (Панас Мирний, 6, І970, с. 20); Матернє молоко коло губів не обсохло, блазнем блазень, а базіка (Панас Мирний, 5, 1970, с. 232); У сина вже уси позакручувались, а Мирін, аби згадали про невістки, каже: «Ще молоко не обсохло коло губів!» (Панас Мирний, 2, 1969, с. 103); Почала з того, що Залужний, мовляв, молодий, безвусий, а вже бюрократ, що в нього ще молоко на губах не обсохло, а він вигадує якусь свою «педагогіку» та «методику» (Збанацький, 1, 1974, с. 141); – Ми тепер з вусами сами, – похвалявся нам Панько. А в самого під вусами не обсохло молоко (Бичко, Сійся, родися, зерно, 1959, с. 277); Жених! Молоко на губах… (Дмитерко, Дівоча доля, 1960, с. 32); – А ви, ви звідки, молодці? У вас ще губи в молоці (Олесь, Вибрано, 1958, с. 430); І недаремне я боявся того: як я потім довідався, цей засмальцьований Йосель не тільки студентика з молоком на губах міг поставити руба в питаннях філософії (Хоткевич, 1, 1966, с. 151); «А я в бригаду вашу!..» «Ще мало з’їла каші, іще рости, рости, Оленко. Бо зовсім ти маленька!» (Стельмах, 7, 1984, с. 322); – Ще мало, хлопче, ти пасок з’їв! І, видать, мало гамселили тебе (Стельмах, 1, 1982, с. 140); …Ти скрізь бачиш одні квіточки та ясне сонечко. Сказано: молоде, зелене! (Кропивницький, Вибрані твори. 1967, с. 171); – Хіба ж ви такі старі? Ви ж іще молодиця хоч куди! – Та вже ж! Молода та зелена! (Дніпрова Чайка, Твори, 1960, с. 28); Що ти їй скажеш, коли воно ще курча пухнасте, горобеня жовтодзьобе (Левада, Ріки невпинна течія, 1984, с. 10); А дідусь Харитон вірно говорить. Ну яка вона випускниця? Ну яка з неї студентка? Курча жовтороте (Хижняк, Тамара, 1959, с. 9).
Іншими мовами
Молодость (Рус)
Youth (Eng) - The quality or state of being young; the part of life following childhood; the period of existence preceding maturity or age; the whole early part of life, from childhood, or, sometimes, from infancy, to adulthood.
From Middle English youthe, youhthe, ȝouthe, ȝewethe, ȝuȝethe, ȝeoȝuthe, from Old English ġeoguþ (“the state of being young; youth”), from West Germanic *juwunþa, from Proto-Germanic *jugunþō, *jugunþiz (“youth”), corresponding to young + -th. Cognate with Saterland Frisian Juugd, West Frisian jeugd, Dutch jeugd, German Low German Jöögd, German Jugend.
Jugend (Deu) - die Gesamtheit der jungen Leute; das Jugendalter
Mittelhochdeutsch jugent, althochdeutsch jugund, westgermanisch *jugunþi- „Jugend“, belegt seit dem 8. Jahrhundert.
Іншомовні словники
Значение: свойство по значению прилагательного молодой ◆ Несмотря на молодость, она действительно очень ответственно относилась к профессии. Влада Валеева, «Скорая помощь», 2002 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) период жизни от отрочества до зрелых лет ◆ Теперь уже трудно представить такое, но мы всю молодость бесплатно занимались довольно дорогим видом спорта, велогонками на шоссе, для этого достаточно было прийти в секцию. Татьяна Набатникова, «День рождения кошки», 2001 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)
Этимология: Происходит от прилагательного молодой, далее от праслав. *moldъ, от кот. в числе прочего произошли: ст.-слав. младъ (греч. ἄωρος, νήπιος), русск. молодой, укр. молодий, белор. малады, болг. млад, сербохорв. мла̑д, мла́да, мла̑дӣ, словенск. mlȃd, mládа ж., чешск., словацк. mladý, польск. młody, в.-луж., н.-луж. młody; стар. основа на -u, судя по выражению смолоду, др.-чешск. z mladu — то же, польск. zа młodu «в молодые годы», сравн. степ. др.-русск. моложии, моложьши, моложе; из праиндоевр. *mla-, *(a)mal[a]- «мягкий, слабый, нежный»
Youth - noun, plural youths [yooths, yooth z] . (collectively) youth.
1.the condition of being young.
2.the appearance, freshness, vigor, spirit, etc., characteristic of one who is young.
3.the time of being young; early life: His youth was spent on the farm.
4.the period of life from puberty to the attainment of full growth; adolescence.
5.the first or early period of anything: The business, even in its youth, showed great potential.
6.young persons collectively.
7.a young person, especially a young man or male adolescent.
Ілюстрації
|
|
Див. також
Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», КМКФ Молодість (англ. Molodist Kyiv International Film Festival, Molodist KIFF) — найбільший сучасний кінофестиваль в Україні. Проводиться в останню декаду жовтня кожного року. Фестиваль вважається однією з найбільших спеціалізованих кіноподій України та Східної Європи за версією Міжнародної Асоціації Кінопродюсерів (FIAPF). Засновником фестивалю є фонд «Молодість».
47-й Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» пройде у Києві в 26 травня по 2 червня 2018 року. це вперше коли фестиваль проходитиме у травні/червні, відтоді як керівництво фестивалю заявило у серпні 2017 що дати проведення фестивалю переносять з жовтня на травень/червень.
