Молодя

Молодя́, -дя́ти, с. Юноша или дѣвушка. Употребляется преимущественно во мн. ч. Молодята.

Зміст

1 Молодь
2 Молодята
3 У слов'янській традиції
4 Ілюстрації
5 Медіа
6 Див. також
7 Джерела та література

Молодь

Мо́лодь — соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану. Молодість як певна визначена фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов'язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного ладу, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації.

Сучасна молодь довше навчається в школі та, відповідно, пізніше починає самостійне трудове життя. Ускладнилися й самі критерії соціальної зрілості. Початок самостійного трудового життя, завершення навчання та набуття стабільної професії, одержання політичних прав, матеріальна незалежність від батьків, вступ у шлюб і народження першої дитини — усі ці події, такі, що в своїй сукупності надають людині почуття повної дорослості, та відповідний соціальний статус, настають не одночасно, й сама їхня послідовність і символічне значення кожного з них не однакові в різних соціальних прошарках. Звідси й дискусійність хронологічних, абсолютних вікових границь: нижню границю молодості встановлено між 14 і 15, а верхню — між 30 і 35 роками.

Не менш важливим, аніж подовження періоду молодості, є ускладнення самого процесу соціалізації. Формування особистості молодої людини здійснюється сьогодні під впливом декількох відносно автономних соціальних факторів, найважливішими з який є: сім'я (родина), школа, спільнота однолітків (молодіжні організації, різноманітні неформальні, стихійні групи та співтовариства), засоби масової інформації. Вже сама численність цих інститутів і засобів впливу надає особистості, що формується, значно більший ступінь автономії від кожного з них окремо як ніколи в минулому. Організація виховання і навчання молоді по віковому принципу підсилює цю вікову гомогенність, сприяючи виробленню специфічної «молодіжної» самосвідомості і стилю життя («субкультури»).

Прискорення темпів громадського життя спричиняє підвищення ролі і значення молоді в суспільно-політичному і культурному житті. Справа не стільки в абсолютному зростанні чисельності молодих людей, скільки в мінливих соціальних умовах. Що вищий темп техніко-економічного розвитку, щочим швидше обновляються знання, умови праці та побуту, то помітніше стають соціально-культурні розходження між поколіннями. Нові проблеми та події штовхають на пошуки принципово нових рішень і критичну переоцінку минулого досвіду.

Молодята

Молод́ята, молод́і, молодожо́ни — наречений та наречена на весіллі після їх ритуального об'єднання в нову пару та деякий час після весілля.

У слов'янській традиції

Об'єднання в пару відбувається в традиційному весільному обряді поетапно: спочатку шляхом заручин, потім різними способами зведення нареченого з нареченою на весіллі, обрядів вінчання та шлюбної ночі. Відповідно до цього спільні для молодят назви поступово змінюються іншими: після заручин — наречені, в день весілля, після вінчання або першої шлюбної ночі — молодята. Під час ритуального оформлення шлюбної пари молодята все частіше беруть участь у весільному обряді спільно: їдуть після вінчання не в різних, а в тих самих санях, поруч сидять за весільним столом, разом поклоняються гостям, отримують один шматок короваю, їдять наодинці, однією ложкою, разом ідуть до весільної бані або умиваються після шлюбної ночі, спільно відвідують або приймають родичів у себе після весілля, разом зазнають ритуального ушанування в календарній обрядовості після весілля.