Молодожон
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Молодожо́н, -на, м. Молодоженъ. Старий, та перевернувсь на молодожона. Черк. у.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МОЛОДОЖО́НИ, ів, мн. (одн. молодожон, а, чол.). Подружжя, що недавно побралося. — О, щоб вас з молодожонами! Як я і себе згадаю, так... ну! усього бувало (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 226); Молодожони Херсона одержали приємний сюрприз — великий салон-магазин «Юність» (Радянська Україна, 2.II 1969, 4).
Ілюстрації
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 788.
