Молодо

Мо́лодо, нар. Въ молодости. Не кайся рано встати, а молодо учитись. Ном. № 6005.

МОЛО́ДО, присл.

1. Як молодий. Старенька вже [пані], а на висках кучері, в перснях у блискучих, у стрічках, то ніби й молодо глядиться (Марко Вовчок, I, 1955, 45); Василь без піджака, в самій тільки сорочці.., виглядав молодо, аж по-школярськи якось (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 59); // Як у молодого. Сива смушева шапка молодо сиділа на голові і теж збавляла дідові добрий десяток літ (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 212).

2. З молодих років. Не кайся рано встати, а молодо вчитись (Номис, 1864, № 6005). МОЛО́ДО, присл.

1. Як молодий. Старенька вже [пані], а на висках кучері, в перснях у блискучих, у стрічках, то ніби й молодо глядиться (Марко Вовчок, I, 1955, 45); Василь без піджака, в самій тільки сорочці.., виглядав молодо, аж по-школярськи якось (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 59); // Як у молодого. Сива смушева шапка молодо сиділа на голові і теж збавляла дідові добрий десяток літ (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 212).

2. З молодих років. Не кайся рано встати, а молодо вчитись (Номис, 1864, № 6005).

https://sum11.com.ua/molodo/

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації