Молодичка, -ки, ж. Ум. отъ молодиця.
молоди́ця (зменшене — молоди́чка) =моло́дка — молода, заміжня жінка; уособлення молодості, краси, тому кажуть: «Гарна молодиця, хоч води напийся»; «Де красна молодиця, там ясна світлиця»; «Як гарна молодиця, то гарно й подивиться»; оскільки виходили заміж перев.
Молодиця
Словник.Укрліт
Жінка у традиційній українській культурі: міфи і правда