Мозоля

Мозо́ля, -лі, ж. Мозоль. Три ниточки тоненьких напряла, три мозолі на долоні намуляла. Чуб. V. 669.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МОЗОЛЯ, і, жін. і МОЗОЛЬ, я, чол. 1. Розрощення у тварин і людини рогового шару шкіри (перев. на руках і ногах) у місцях, що зазнають тривалого тиснення або тертя. Почнуть кущі бур'яном заростати — знов сапа в роботі, знов мозолі на руках (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 191); Прикладом найпростішого.. ураження шкіри, викликаного тертям, є водяна мозоля(Як запобігти заразним хворобам шкіри, 1957, 24); — Стрижу, стрижу [овець] і кінця-краю не видно... Руки геть у мозолях (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 145); * У порівняннях. Прив'язані [байгородці] на все життя, до нього [свого міста], вони знають його, як свої мозолі (Юрій Яновський, I, 1958, 174). 2. перен. Важка праця. Селянськими мозолями пани живуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 5). 3. Кістковий наріст на тому місці, де кістка зрослася після перелому або іншого ушкодження. Кістки новонародженого зростаються дуже швидко, утворюючи звичайно велику мозолю (Хвороби дитячого віку, 1955, 13).

Натирати (натерти) мозолі (мозоля) див. натирати. 

♦ Наступити на мозолю (мозоль) див. наступати.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Мозо́ля, -лі, ж. Мозоль. Три ниточки тоненьких напряла, три мозолі на долоні намуляла. Чуб. V. 669.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

МОЗО́ЛЯ, і, ж. і МОЗО́ЛЬ, я, ч. 1. Розрощення у тварин і людини рогового шару шкіри (перев. на руках і ногах) у місцях, що зазнають тривалого тиснення або тертя. Почнуть кущі бур’яном заростати — знов сапа в роботі, знов мозолі на руках (Коцюб., І, 1955, 191); Прикладом найпростішого.. ураження шкіри, викликаного тертям, є водяна мозоля (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 24); — Стрижу, стрижу [овець] і кінця-краю не видно… Руки геть у мозолях (Тулуб, В степу.., 1964, 145); * У порівн. Прив’язані[байгородці] на все життя до нього [свого міста], вони знають його, як свої мозолі (Ю. Янов., І, 1958, 174). 2. перен. Важка праця. Селянськими мозолями пани живуть (Укр.. присл.., 1955, 5). 3. Кістковий наріст на тому місці, де кістка зрослася після перелому або іншого ушкодження. Кістки новонародженого зростаються дуже швидко, утворюючи звичайно велику мозолю (Хвор. дит. віку, 1955, 13).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

мозоля -і, ж. і мозо́ль, -я, ч. 1) Розрощення у тварин і людини рогового шару шкіри (перев. на руках і ногах) у місцях, що зазнаютьтривалого тиснення або тертя. 2) перен. Тяжка праця. 3) Кістковий наріст на тому місці, де кістка зрослася після перелому або іншого ушкодження. •• Кісткова́ мозо́ля — ділянка кісткової тканини, яка утворюється на місці пошкодження кістки та з'єднує їїуламки. Мозо́ля се́рця — великий рубець серця, який спостерігається при постінфарктному кардіосклерозі.

Ілюстрації