Мниха

Мни́ха, -хи, об. Вялый, неповоротливый человѣкъ. Харьк. г. Мжн. 185. Іде штрихамниха з обідом нерано. Грин. III. 662.

Сучасні словники

Мни́ха — в'яла, повільна, неповоротка або неенергійна людина. Слово описує не лише фізичну швидкість рухів, а й загальний стан апатії чи відсутності ініціативи.

Джерела та література

Етимологічний словник української мови : у 7 т. Т. 3 (Кора–М). Стаття «Мнути».