Миґа

Словник Бориса Грінченка

'Ми́ґа, ґи, ж. Пантоміма. Він йому нічого не казав, а так на миґах, шо вони нічого й не думали, а той все знав.

Сучасні словники

• 1. Вистава без словесного тексту, в якій зміст розкривається за допомогою міміки, жестів і виразних рухів.

1. Незалежно від тих єзуїтських драм, розвилась в Польщі в XVI і XVII віку широко комедія.. переважно сатирична, арлекінади, інтермедії, не виключаючи балету і миґи (Іван Франко, XVI, 1955, 216);
2. Фільм — не звуковий у звичайному розумінні цього слова, — це скоріше легко розіграна, з веселим закінченням миґи під дикторський текст (Мистецтво, 6, 1958, 27).

• 2. Сюжетна сцена в балеті, опері, драмі і т. ін., основана на безсловесній драматично виразній грі виконавців; гра виконавця в такій сцені.

1. Ці пластичні рухи, наче він виконував якусь миґу на сцені театру, а не робив звичайне діло — все це було незвичайне, незрозуміле і дратувало (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 52);
2. Значну роль в народному танці відіграє і миґа, хоч у глибоко народних танцях вона — танцювальна (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 84).

• 3. Виразний жест руки, рух людського тіла, що служить засобом передавання думки, спілкування між людьми.

Ілюстрації

Дивитися також

• Пантоміма
• Мім

Джерела та література

• [Пантоміма // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 178.]

Зовнішні посилання

Опис слова у публічному електронному словнику української мови