Миготіння
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Миготіння и мигті́ння, -ня, с. Мерцаніе, дрожащій свѣтъ. Желех.
Зміст
Сучасні словники
МИГОТІ́ННЯ, я, сер. Дія і стан за знач. миготіти. З миготіння спалахів від фар, які блискавично схоплювалися і миттю зникали на стовбурах сосен, Ганна вгадала — пройшов поїзд до міста (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 106); В очах Турбая — все ще миготіння схрещених шабель... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 376).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/myghotinnja
