Метець

Метець, -тця, м. Проворный, мастеръ, мастакъ.

Сучасні словники

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Мете́ць, тця, м. Проворный, мастеръ, мастакъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 420.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МЕТЕ́ЦЬ, тця, чол. 1. Той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва. Мати вроди, красо світовая! Де ти береш такі пишні барви, кольори блискучі? Який митець, якою талановитою рукою наложив їх на тебе так густо та рівно, так втішно та мило і покрив зверху чарівним світом, наче золототканим серпанком? (Панас Мирний, IV, 1955, 315); З галереї загримів один із найбільш нестриманих вальсів віденського митця Штрауса (Іван Франко, VI, 1951, 229); В цю хвилину я відчув велич моєї акторської ролі, велич.. професії митця (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 76); * У порівняннях. Лукія нарвала квітів і сплела вінок. Вона, як митець, добирала фарби: дзвоники лілові, медок та кульбаби жовті, конюшина червона (Олесь Донченко, III, 1956, 75). 2. на що, у чому, до чого, з інфін. і без додатка. Людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер (у 3 знач.). Рибалонька, митець усе в воді ловити, Бажаючи поймать [піймать] в'юнів, В Болото Вершу засторчив (Євген Гребінка, I, 1957, 53); — Хіба біля громадського добра мало роботи? Іди до якого ти діла митець та й роби (Панас Мирний, IV, 1955, 328); Прийшов Макар, митець на всякі вигадки, цікавий оповідач і великий насмішник (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 90); Христя сказала: — Та ховайте [гроші] як слід. Бо тепер на ярмарки такі митці з міста наїздять, що незчуєтесь, як і витягнуть (Андрій Головко, II, 1957, 120); — Ну, давай навкулачки, — сказав Тарас, засукавши рукави. — Подивлюся я, що за митець у кулаці (Олександр Довженко, I, 1958, 218).

"Словопедія"

мете́ць іменник чоловічого роду, істота

«Словники України on-line»

МА́ЙСТЕР (той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості), ВІРТУО́З, МИТЕ́ЦЬ, МАСТА́К розм., АРТИ́СТ розм., ШТУКА́Р розм., МАЙСТЕ́РНИК розм., МИСТЕ́ЦЬ заст., ТІМА́ХА заст.; УМІ́ЛЕЦЬ [ВМІ́ЛЕЦЬ], ЧАКЛУ́Н розм., БОГ розм., МАГ розм. (той, хто досяг найбільшої вмілості в чомусь); ЧАРІВНИ́К розм., ЧУДОТВО́РЕЦЬ розм., ЧАРОДІ́Й заст., ЧАРОДІ́ЙНИК заст. (той, хто чарує своїм мистецтвом, працею); УНІВЕРСА́Л (людина різнобічних мистецьких навичок). - А дріб чи кулі я сам роблю. Ого, я майстер на це! - похвастався дід (О. Донченко); Михайло Гнатович був справжнім віртуозом зварювання (В. Собко); Втонули в часі імена митців, і те ім'я, що мало буть крилатим (Л. Костенко); - Та й мастак ти, Якиме, кашу варити! (Панас Мирний); [Єгиптянин:] Хай Тот-майстерник мене ховає від неробства! (Леся Українка); От такі-то, мабуть, страви і панам не вадять! Ну!.. Уміли готувати і на стіл давати! Знать, тімахи коло печі і дочка і мати! (М. Макаровський); На диво всім умільці кріпаки Руками тут важку робили кладку (Д. Луценко); Режисер - цей чаклун фільмування - замислився надміру (Ю. Яновський); Краса - це ж вияв найвищої радості життя, і вона не може бути чужою ні лікареві, ні електрозварникові, ні шахтареві, ні хліборобові, ні магові кібернетики (М. Рильський); Великого дослідження чекає прекрасна оповідацька школа письменників західних областей, починаючи від чарівника короткого оповідання Юрія Федьковича (Ю. Збанацький); -. Той, той! - потряс диякон книжкою. - Байстрюк, бродяга і голодранець! А нині - найліпший гравер, стовп друкарні, чудотворець (Вас. Шевчук); Та він садив [дуби], усатий чародій, Роботі сам радіючи своїй (М. Рильський); Його оточують люди неабиякого робітничого гарту, майстри й інженери високих досконалостей, чародійники металу й формул (з газет); Льока не мав ніякої спеціальності, проте вважав себе за універсала, який все знає і все може (Ю. Мокрієв).

Метець-це...

Метець-(заст. мистець, англ. artist, нім. künstler, пол. artysta, чеськ. umělec) — особа, яка займається мистецтвом, зокрема професійно. Цей термін є ширшим за поняття «художник», під нього підпадають і ті мистецькі діячі, які не займаються образотворчим мистецтвом безпосередньо [1].

Худо́жник, ма́ля́р — творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва; живописець, графік, скульптор, майстер. У переносному значенні художник — будь-який митець (поет, прозаїк, композитор тощо), котрий талановито використовує у своїй творчості художні засоби.

Ілюстрації