Медовий

Медо́ви́й, -а, -е. Медовый, медвяный. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пити буду молодая? Чуб. V. 51.

Сучасні словники

=Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МЕДО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до мед 1. Він узяв гарно вирізувану дерев'яну ложечку і, звільна висисаючи медові щільники, розпочав з Чимчикевичем розмову (Іван Франко, II, 1950, 185); Більш-менш водянистий нектар, висмоктаний із квіток, уже в тілі бджоли під час польоту починав змінюватись у медовий півфабрикат, який у вулику буде доведений до стану меду (Бджоли, 1955, 25); // Вигот. з меду; з медом, на меду. Трудівнику медові пишки, а ледарю — ялинові шишки (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 393); Осьде пряничок чудовий, Не абиякий — медовий (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 303); Медові вина виготовляють з липового або гречаного меду з додаванням плодоягідних соків (Українські страви, 1957, 385); // у знач. ім. медове, вого, сер. У феодальні часи — податок з медозбору (у 2 знач.). — Запровадить він [пан] три дні панщини, подвоїть поволовщину, медове і всі інші данини (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 41). ♦ Медові[ї] та молочні[ї] ріки, нар.-поет. — надзвичайний достаток. Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки... (Степан Васильченко, II, 1959, 346).

2. Такий, як мед (про запах); духмяний. Свіжість трави манила здалека, а медовий запах квітів наповнював повітря (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 156); Над селом — туман, Дух медовий трав... (Ігор Муратов, Лірика, 1954, 16); // Схожий кольором на мед; золотаво-жовтий. Навколо був золотаво-жовтий медовий світ, і це був перший колір, який вона [бджілка] пізнала (Оксана Іваненко. Про бджілку.., 1959, 6); // Солодкий, як мед. Прозорі дині наче стікали солодким медовим соком (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 5).

3. перен. Занадто люб'язний. Я прихилив очі до малюнка: портрет був просто моторошний — лице гостре, як у пацюка, в обгризених віях — гадючі зелені очиці. Посмішка — медова (Степан Васильченко, II, 1959, 328); Голос має він медовий, Надокучає ж — мов комар (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1951, 13). ♦ Медові речі (слова, розмови); Медова річ — облесливе, багатообіцяльне мовлення. Батюшчині медові розмови, .. а ще більш чарочка та закусочка потроху вкоськали розлюченого пана (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 106); [Полковник:] Медові твої речі, та, мабуть, не нашим губам ними ласуватись... (Марко Кропивницький, V, 1959, 502); Медовий місяць; Медові дні: а) перша пора подружнього життя. [Евфрозіна:] Невже твоє життя таке солодке, що і медовий місяць в ньому зайвий? (Леся Українка, III, 1952, 423); Пан Купа з Роксоланою побралися недавно, — тривав іще.. медовий місяць (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 10); б) (чого, ірон.) щасливий початок чого-небудь, найкраща пора в чомусь. Врангель переживав зараз медовий місяць своїх перемог (Олесь Гончар, II, 1959, 293); Хлопці саме переживали свої медові три дні, три дні розгульної волі, що їх діставали від «хазяїна» кожного разу після того, як приводили важливого «язика» (Олесь Гончар, III, 1959, 208).

=="Словопедія"

МЕДОВИЙ ли́ти медо́ві ре́чі. Говорити облесливо, нещиро і т. ін.; підлещуватися до когось. Ліз людям у душу, лукавив, просив дати в борг грошей, без упину лив медові речі (З журналу). 

медо́вий мі́сяць. 1. перев. у кого, чий. Початок подружнього життя. Сказано: медовий місяць — солодше від усього на світі, — пояснив Пацюк (Панас Мирний); — Медовий місяць нашого щасливого подружнього життя, і я .. в такому настрої (Г. Квітка-Основ’яненко); Пан Купа з Роксоланою побралися недавно,— тривав іще .. медовий місяць (О. Ільченко); — Як не кажіть, а місяць у вас (Катрі та Павла) медовий… (В. Кучер); // Приємний, радісний і т. ін. період у житті кого-небудь. — Ти дуже радів, .. що життя твоє родинне — суцільний медовий місяць (П. Колесник); Настав тоді Нокентієві медовий місяць. Як вечір, так він і в хату (до вдови) (Ю. Збанацький). 2. чого. Найкраща пора чого-небудь; період розквіту. — Маємо медовий місяць українства, панно Софіє, га? (Ю. Смолич); Газет і журналів у медові місяці гетьманського захоплення владою було, мабуть, не менш, ніж у столиці світу — Парижі (Грицько Григоренко); Веселиться Гуляй

медо́ві дні чиї, жарт. Щасливий час, найкраща пора у чиємусь житті. Хлопці саме переживали свої медові три дні, три дні розгульної волі, що їх діставали від “хазяїна” кожного разу після того, як приводили важливого “язика” (О. Гончар).

медо́ві ре́чі. Улеслива розмова, обіцяння. (Полковник:) Медові твої речі, та, мабуть, не нашим губам ними ласуватись... (М. Кропивницький); (Чалий:) Ти солодко говориш так, що вірить хочеться тобі, і боязко стає, щоб ти медовими речами не отруїв душі (І. Карпенко-Карий).

медо́ві та моло́чні рі́ки, нар.-поет. Повний достаток, благополуччя. Україна — це тихії води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки (С. Васильченко). ==