Мачуха

Мачуха, -хи, ж. Мачеха. Горілка не дівка, а мачуха не мати. Ном. № 9378. Добре тому жити, в кого рідная мати, в мене молодої мачуха лихая. Чуб. V. 565.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МА́ЧУХА, и, жін. Дружина батька стосовно його дитини (дітей) від іншого шлюбу; нерідна мати. Добра мачуха, а все не рідна мати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 138); [Наталка:] У мене рідна мати — не мачуха, не схоче своєї дитини погубити (Іван Котляревський, II, 1953, 38); — А хіба у вас нікого з рідні нема? — Чому нема! Батько є. Матері, правда, нема, ще з дитинства. Мачуха (Андрій Головко, II, 1957, 455); * У порівняннях. Недоленька знущалася над нею, як мачуха над нерідними дітьми... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 68); // перен. Про що-небудь безжалісне, жорстоке. — Ти ж підеш на чуже село, .. — то й не побачимось. Чуже село — мачуха, не пригріє (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 205); — Хто б не прийшов зі зброєю панувати в наш край, чи Франція, чи Англія, чи Америка, але ніяка з них ніколи не стане матір'ю нашим дітям, завжди вона буде для них мачухою лютою (Олесь Гончар, II, 1959, 21). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 657.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Ма́чуха, -хи, ж. Мачеха. Горілка не дівка, а мачуха не мати. Ном. № 9378. Добре тому жити, в кого рідная мати, в мене молодої мачуха лихая. Чуб. V. 565

Всесвітній словник української мови

Мачуха - іменник жіночого роду, істота

Словник відмінків

Відмінок	однина	множина
називний	ма́чуха	ма́чухи
родовий	ма́чухи	ма́чух
давальний	ма́чусі	ма́чухам
знахідний	ма́чуху	ма́чух
орудний	ма́чухою	ма́чухами
місцевий	на/у ма́чусі	на/у ма́чухах
кличний	ма́чухо	ма́чухи

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Мачуха -и, ж. Дружина батька стосовно його дитини (дітей) від іншого шлюбу; нерідна мати. || перен. Про що-небудь безжалісне, жорстоке. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації