Малярка

Малярка, -ки, ж. 1) Женщина-живописецъ. 2) Жена живописца, маляра.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МА́ЛЯ́РКА, и, жін. Жіночий рід до маляр. Розписи сільських малярок Ганни Щавель, Марії Гриб, Насті Моспан не раз виставлялись на виставках в обласному [львівському] Будинку народної творчості (Народна творчість та етнографія, 2, 1961, 138); Малярко чарівна, з тобою заглядає в блакить шибок весна (Володимир Сосюра, Поезії, 1950, 118). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 614.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Маля́рка, -ки, ж. 1) Женщина-живописецъ. 2) Жена живописца, маляра.

Всесвітній словник української мови

Малярка - іменник жіночого роду, істота

Словник відмінків

відмінок	однина	множина
називний	ма́ля́рка	ма́ля́рки
родовий	ма́ля́рки	ма́ля́рок
давальний	ма́ля́рці	ма́ля́ркам
знахідний	ма́ля́рку	ма́ля́рок
орудний	ма́ля́ркою	ма́ля́рками
місцевий	на/у ма́ля́рці	на/у ма́ля́рках
кличний	ма́ля́рко	ма́ля́рки

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

малярка

   -и, ж., спец., розм.
   1) Приміщення, де проводиться фарбування машин, механізмів, яких-небудь виробів.
   2) Малярні роботи.

Ілюстрації