Малоліток
Малоліток, -тка, м. Малолѣтній, несовершеннолѣтній. А у вдови дочка росла і син малоліток. Шевч. 586.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МАЛОЛІТОК, тка, чол. Дитина; неповнолітній. В селі тому вдова жила, А у вдови дочка росла І син малоліток(Тарас Шевченко, II, 1953, 249); Іван Іванович ще малолітком Лишився сам — батьки поцмирали (Максим Рильський, Урожай, 1950, 91).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
МАЛОЛІ́ТОК, тка, ч. Дитина; неповнолітній. В селі тому вдова жила, А у вдови дочка росла І син малоліток (Шевч., II, 1953, 249); Іван Іванович ще малолітком Лишився сам — батьки поумирали(Рильський, Урожай, 1950, 91).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Малолі́ток, -тка, м. Малолѣтній, несовершеннолѣтній. А у вдови дочка росла і син малоліток. Шевч. 586.
«Словники України on-line»
малолі́ток – іменник чоловічого роду, істота
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
малоліток, -тка — малолетка (м. и ж.), малолетний (м.); малолетняя (ж.); диал. малолеток
Словари и энциклопедии на Академике
малоліток — тка, ч. Дитина; неповнолітній …
Ілюстрації
|
|
|
