Малахайка

Малахайка, -ки, ж. = Малахай 1. Ум. Малахаєчка. Малахаєчка, що сама січе, сама і крає. Мнж. 22. Малахаєчкадротяночка. КС. 1882. V. 362.

Словник української мови

Хутряна або підбита хутром шапка з широкими навушниками. Мугаммед Герай їхав спереду групи з опущеною на груди головою, з перекошеним на вухо малахаєм (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 201); Хлопець був у кожусі.. й теплому малахаї, з-під якого виблискували маленькі хитруваті очі (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 210).

Ілюстрації

Медіа

.