Майстер

Майстер, -тра, м. 1) Мастеръ. По роботі пізнати майстра. Ном. № 7338. 2) Пѣвецъ (кобзарь, лірник), обучающій пѣнію отданнаго къ нему въ науку ученика. Вже того майстра нема, що я пристав, умер. Вересай.

Значення

Майстер (посада), в СРСР керівник виробничої ділянки. Залежно від величини і виробничої структури цеху підкоряється начальникові цеху, зміни, прольоту або старшому М., який керує не менше чим трьома М. Осуществляєт зв'язок між апаратом управління і робітниками. М. підкоряються основні і допоміжні робітники ділянки, а також службовці — обліковці, розподільники, комірники. Він забезпечує виконання планових завдань дорогою найбільш раціонального розподілу робіт між виконавцями і оптимального завантаження устаткування. У своїх рішеннях М. керується поточними планами і оперативними графіками виробництва, календарно-плановими нормативами, маршрутними і операційними технологічними картами, експлуатаційними даними устаткування і кваліфікаційними характеристиками робітників. М. застосовує апаратуру дистанційного контролю за роботою устаткування, засоби викличною і пошуковою сигналізації, промислове телебачення, рахункові машини. В процесі керівництва ділянкою він використовує організаційно-адміністративні, економічні і виховні методи, сприяє розвитку соціалістичного змагання і поширенню передового виробничого досвіду, бере участь в тому, що передивляється норм вироблення і розцінок, привласненні робітником розрядів, заохочує окремих працівників або накладає на них дисциплінарні стягнення, преміює з фонду М. і ін.

За тлумачним словником

Майстер тра, ч. 1. Фахівець з якого-небудь ре­месла. Майстрові дали кувать Із бронзи кесаря (Шевч., II, 1953, 271); Бреше [Микита], мабуть, не вперше: язик обертається, як човник у ткацького майстра (Вовчок, VI, 1956, 278); Якби хлопець — справа ясна: можна притулити десь у ремісничій школі, щоб на майстра научався (Кач., II, 1958, 24); Будинок колій- ного майстра мав дві кімнати (Смолич, Ми разом.., 1950, 34). Керівник окремої ділянки виробництва. Веселі домики тонули в вербах.. Там жили всі німецькі май­стри й директор сахарні (Н.-Лев., II, 1956, 199); Майстер, схилившись на рипучий стіл, підписував наряди (Донч., VI, 1957, 161). чого, без додатка і з інфін. Той, хто досяг висо­кої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчос­ті. По роботі пізнати майстра (Номис, 1864, № 7338); Робота була така гарна, така чиста, колесо було так., зроблено, наче його зробив справжній майстер (Н.-Лев., II, 1956, 171); Народ у свою чергу дуже шанує і поважає своїх письменників, тих славетних майстрів рідного слова, що оздобили його мову своїми невмиру­щими творами (Мирний, V, 1955, 308); Багато на По­ліссі видатних майстрів високих врожаїв (Колг. Укр., 12, 1958, 45); // на що і з інфін., розм. Вміла, спритна в чомусь людина. Майстер читати, писати й з горшків хватати (Номис, 1864, № 11063); [Чоло­віки:] Може б ти, Остапе, поборовся з ним [борцем], ти ж колись на це майстер був (Вас, III, 1960, 106); — А дріб чи кулі я сам роблю. Ого, я майстер на це! — похвастався дід (Донч., II, 1956, 58). Майстер свобї справи — той, хто досяг високої май­стерності, досконалості в чомусь; Майстер спорту — звання, що надається людям, які досягли видатних успіхів у певній галузі спорту; людина, що має це зван­ня. Звання майстра спорту є почесним, довічним і надається спортсменам — громадянам СРСР, які мають спортивні досягнення, встановлені для цього звання з окремих видів спорту (Худ. гімнаст., 1958, 4); Майстри мистецтв — провідні артисти. Під час Декади, крім музичних колективів і ансамблів, перед москвичами виступатимуть солісти — майстри мис­тецтв України (Наука.., 10, 1960, 8). Q На всі руки майстер див. рука. 4. розм. Те саме, що тесляр. Тільки діждав Чіпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрів і заложив над самим шляхом не хату, а цілий невеличкий буди­нок (Мирний, II, 1954, 258).

Ілюстрації