Маззя

Маззя, -зя, с. Мазь. Маззя з дьохтю погане. Константиногр. у.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

1. Масляниста суміш жирів з лікарськими речовинами для втирання в шкіру, змазування її. — Вони нас ніколи не забували... — Авжеж... чи порошку там, чи мазі якої... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 391); Геник вимив Іванові ноги, приклав до ран якоїсь цілющої мазі і забинтував (Петро Колесник, Терен.., 1959, 379).

2. Густа жирна речовина для змащування чогось. Звивається, як муха в мазі (Номис, 1864, № 10993); Ропу варили у великих кітлах, домішували до неї висівків та ометиці і робили мазь до возів (Іван Франко, VIII, 1952, 349); Мазі добре прилипають і утримуються на поверхнях, що труться, витримують велику вагу при високих температурах і малих швидкостях (Слюсарна справа, 1957, 316). ♦ Діло (справа і т. ін.) на мазі — справа йде добре, успішно. — От воно тепер, панове, се діло й на мазі, — .. закінчив своє оповідання голий козак (Данило Мордовець, I, 1958, 137); — Здоров будь, Григорію Івановичу! — відповів Олександр Столяров, міцно тиснучи руку Котовському. — Страйк на мазі, тільки ж потрібна твоя допомога (Юрій Смолич, V, 1959, 217).