М'якота

Сучасні словники

Слово: М’якота

Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: М’я́кота́ и мня́кота́, ти, ж. 1) з наголосом на останньому складі — м’якість. Як постелю сіна, то м’якота спати. Лебед. у. 2) з наголосом на першому складі — м’якоть м’яса. Черк. у.

Сучасне значення: У сучасній українській мові «м’якота» є рідковживаним або діалектним словом і означає:

• м’якість, ніжність на дотик або за властивістю;
• м’яку частину чогось (зокрема м’якоть м’яса, плодів у розширеному значенні);
• у розмовному мовленні — стан або властивість чогось м’якого.

Інтерпретація: Слово «м’якота» відображає давні фонетичні та акцентуаційні варіанти української мови. Воно демонструє багатозначність і регіональні відмінності у народній лексиці.

Мовознавчий коментар

Такі слова:

• можуть мати різні наголошені форми з різними значеннями;
• належать до діалектної та народнорозмовної лексики;
• відображають семантичне розширення від прикметника «м’який»;
• є прикладом поліакцентних лексем у старій українській мові.

Вживання

Слово «м’якота» використовується в:

• діалектному мовленні;
• етнографічних записах;
• художній літературі з народним колоритом.

Приклади використання

• «Сіно було таке, що м’якота — спати одне задоволення.»
• «М’якота м’яса залежить від способу приготування.»
• «У цій тканині відчувається приємна м’якота.»

Медіа

• М’які тканини — текстури
• М’ясо та його м’якість — відео

Див. також

• М’який
• М’якість
• Діалектизм

Джерела та література

• Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ. Т. 2, с. 458.
• Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
• Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

Зовнішні посилання

• Словник української мови онлайн