Лічозір

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Лічозір - либонь, той, хто знічев'я лежить собі на землі й "лічить зорі". Тобто лінивець, ледащо, лежень. Цитата. @Одного дня увійшов старий у хату веселий: —Чи не буде снігу, — каже, — там такі білі хмари драглють. Стара, дивлячись на його, насмілилась: — А що, мій голубе, — вимовляє любенько, — що ти бачив? Що чув? — А що я чув? Нашу Катрю сватають. Тим словом сполохнув нас усіх: хто сидів — схопився; хто стояв — у куточок горнувсь... — А хто ж сватає? Кого нам господь носила? — питає мати, ледве голос зводячи. Катря біло збіліла. — А старий Шелях за свого сина Дмитра сватає. Се жених! Се не лічозір, не пройдисвіт який-небудь, се хазяїн добрий, що з срібного кубка своїх гостей почастує.@ (Марко Вовчок - Три долі)

Джерела та література

http://forum.slovnyk.ua/lofiversion/index.php?t325.html

Ілюстрації

2734002871438861.jpg didus_dobri_-_zhebrak-blagodiynik.jpg

Медіа

www.11tv.dp.ua/news/dp/2006/02/07/11242.html








Іншими мовами

https://translate.google.com/?hl=ru#uk/en/%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%B3%D0%B0 https://translate.google.com/?hl=ru#uk/zh-CN/%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%B3%D0%B0