Ліпити

Ліпити, -плю, -пиш, гл. 1) Лѣпить. Баба вже вареники ліпить. Левиц. І. 447. Не святі горшки ліплять. Ном. № 6054. 2) — харьки-макогоники. Говорить вздоръ. Ліпи, ліпи харькимакогоники, поки хто не скаже годі. Подольск. г.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник(1970—1980)

ЛІПИТИ, ліплю, ліпиш; мн. ліплять; недок. 1. перех. Робити що-небудь з в'язкої, пластичної речовини, матеріалу. Жінки.. стали коровай ліпити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 301); Раб копає землю, теше камінь, і носить мул з ріки, і ліпить цеглу (Леся Українка, I, 1951, 253); Ми із татом, як живу, Ліпим бабу снігову (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 47); // також без додатка. Створювати скульптуру як твір мистецтва з в'язкого, пластичного матеріалу. Річард ліпить з неї [індіанки] статую натуральної величини (Леся Українка, III, 1952, 44); В думці він [скульптор] уже починав ліпити їхні стрункі і по-своєму граціозні постаті (Олесь Гончар, I, 1954, 494); Він [П. Берна] навчився ліпити з натури, використовувати властивості м'яких матеріалів — глини і пластиліну (Народна творчість та етнографія, 2, 1957, 105); // перен. Створювати засобами мистецтва, художнього слова. Актор В. Дальський точно знайденими фарбами стримано і майже ювелірно ліпить цей складний образ (Мистецтво, 1, 1959, 20); Яким безмежно багатим досвідом повинен володіти письменник, якою чутливою повинна бути його душа, щоб він міг вільно ліпити людські характери (Шамота, Талант і народ, 1958, 120); // перен. Виховувати. Високе, почесне й надзвичайно важке завдання — ліпити характер дитини (Олесь Донченко, VI, 1957, 589); // перен. Робити що-небудь недбало, абияк. Моє перо холодно ліпитиме рядки (Юрій Яновський, I, 1958, 132). ♦ Хліб, хоч коники ліпи див. коники; Хоч свічки ліпи — про м'який, лагідний, піддатливий характер людини. Було видно: не характер в Антоніни Никонівни — віск. З неї хоч свічки ліпи (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 175). 2. перех., розм. Те саме, що приклеювати; чіпляти. Найшла баба і Микиту — Святий чорта ціпить!.. Баба їдну [свічку] йому ставить, Другу чорту ліпить... (Степан Руданський, Вибр., 1949, 97); Пани.. ліпили на лоб і на груди замість кокардів [кокард] і гудзиків реп'яхи (Степан Васильченко, I, 1959, 213); Учитель.. далі ліпив пахучу вощину до порожніх рамок (Юрій Яновський, II, 1954, 114); // перен. Ставити одне за одним; з'єднувати в одне. — Читай, онучку, букву за буквою, ліпи їх докупи (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 8). 3. перех., перен., фам. Уживається замість іншого дієслова, зміст якого розкривається контекстом для вираження енергійної, несподіваної або необдуманої дії. [Несміян:] Хіба давно один зовсім юний педагог — причепливий і суворий — ліпив нам з Назаром двієчки? (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 23). 4. у що, чим і без додатка, неперех., розм. Падати, з силою ударяючи; засліплювати, засипати, заливати (про сніг, дощ і т. ін.). Надворі мете хуртеча, Ліпе [ліпить] сніг в вікно (Яків Щоголів, Поезії, 1955, 371); В дерев'яне накриття ліпив дощ (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 168); Чи спека, чи ліпить метелиця-хуга — спішить все одно він робити своє (Степан Олійник, Вибр., 1959, 82); // безос. Надвечір надтягли сірі хмари і почало ліпити широкими пластами снігу (Іван Франко, VIII, 1952, 344); // перен., фам. Давати ляпаса. Він спалахує гнівом, шаліє і, поки Тихін приходить до пам'яті, вдруге ліпить.. в ухо (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 188). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 520.

"Словопедія" 

ЛІПИТИ

хоч ко́ники ліпи́ з чого і без додатка, ірон. Погано спечений, глевкий, сирий (про хліб). — Але й хліб спекла, хоч коники ліпи! — сказала сердито Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький); Часто нас ганяли, муштрували, били та голодом морили.., а з хліба хоч коники ліпи (Нар. опов.).

хоч свічки́ ліпи́ з кого і без додатка. М’який, не дуже принциповий, слабохарактерний і т. ін. (про людину). Було видно: не характер в Антоніни Никонівни — віск. З неї хоч свічки ліпи (Ю. Збанацький).

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

лепить перевод с русского на английский Глагол (что-л.) совер. - вылепить, слепить model, sculpture, fashion, mould; shape; sculp разг. 3 источника лепить гнездо — to build a nest2 build d., make d. 1 источник (на что-л.) совер. - налепить; разг. stick (to) 1 источник

Словари и энциклопедии на Академике

Толковый словарь Ушакова

ЛЕПИТЬ это: ЛЕПИ́ТЬ, леплю, лепишь, несовер. 1. (совер. вылепить) кого-что. Создавать какое-нибудь изображение из пластических материалов (глины, гипса и т.п.). Лепить украшения. Лепить бюст. Лепить Пушкина (статую или бюст). Лепить снежную бабу. 2. (совер. слепить2) что. Сооружать из какого-нибудь мягкого вещества. Ласточки лепят гнезда из глины. Пчелы лепят соты из воска. 3. что. Приклеивать, прилеплять (разг.). Лепить афишку на стенку.

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=sUSmznry8Dc

Цікаві факти

Відомо, що під час ліплення розвивається права півкуля, яка відповідає за творче мислення. Однак головне, що дає ліплення – розвиток дрібної моторики. Не важливо, що ліпить дитина, головне, що він це робить своїми ручками. Навіть, якщо поки у малюка виходять тільки валики і кульки – це все одно корисно. Від розвитку дрібної моторики залежить розвиток уваги, логічного мислення, координації та уяви.