Ляшка

Ля́шка, -ки, ж. 1) Полька. К. ЧР. 220. 2) Грядка. Черниг. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЛЯШКИ, ів, мн. (одн. ляшок, шка, чол.; ляшка, и, жін.), іст., зневажл. Поляки. Прокинулись ляшки-панки — Нікуди втікати! (Тарас Шевченко, I, 1951, 66); У тікають ляшки-панки і гетьманськії полки... (Володимир Сосюра, I, 1957, 387); — Внадився оце до моїх дочок якийсь ляшок (Нечуй-Левицький, I, 1956, 122); * У порівняннях. Голий — як пляшка, а гонор — як в ляшка (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 173).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 583.