Лякатися
Лякатися, -каюся, -єшся, гл. Пугаться. Шевч. 59. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане. Чуб. III. 244.
ЛЯКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. чого і без додатка. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь; боятися когось, чогось. Як глянув на личко, на ті острі зуби, То дуже, Лисичко, лякаюся згуби (Фр., XIII, 1954, 261); [Оришка:] Ох, я так вся і тремтю [тремчу]! [Антон:] Бог зна, чого ти лякаєшся! (Кроп., І, 1958, 172); * Образно. Танки не лякаються наших залпів, повзуть гадами (Логв., Давні рани, 1961, 37); // Полохатися. Незвичні до машини воли лякалися гуркоту й шарахали вбік на ниви (Смолич, Прекр. катастр.., 1956, 16).
2. Відчувати занепокоєння; турбуватися; боятися. Ти не лякайся-бо, що свої ніженьки Вмочиш в холодну росу (Стар., Поет. тв., 1958, 31); З'являється така безліч слів, що я лякаюся в них заблудитися (Ю. Янов., II, 1958, 129).
ЛЯКА́ТИСЯ а́юся, а́єшся, недок.
1.Чого і без дод. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь; боятися кого-, чого-небудь. Приклади Як глянув на личко, на ті острі зуби, То дуже, Лисичко, лякаюся згуби. (І. Франко) [Оришка:] Ох, я так вся і тремтю [тремчу]! [Антон:] Бог зна, чого ти лякаєшся! (М. Кропивницький) Танки не лякаються наших залпів, повзуть гадами. (В. Логвиненко)
1.2Полохатися. Приклади Собака був зовсім молодий, йому хотілося гасати на полях, полювати, ловити все, що лякалось і тікало. (М. Йогансен) Незвичні до машини воли лякалися гуркоту й шарахали вбік на ниви. (Ю. Смолич)
2.Відчувати занепокоєння; турбуватися; боятися (у 2 знач.). Приклади Ти не лякайся-бо, що свої ніженьки Вмочиш в холодну росу. (М. Старицький) З'являється така безліч слів, що я лякаюся в них заблудитися. (Ю. Яновський)
Зображення
|
|
