Людки

Лю́дки́, -ків, (в.-луж. ludki, lutki, нім. Luttchen) - казкові істоти в серболужицькій міфології, які ототожнюються з душами предків або домовиками. За своєю міфологією подібні до польських та білоруських краснолюдків або до західноєвропейських гномів.

Людки представляють собою крихітних істот з бородою, одягнених в червоний або білий одяг. Раніше вони жили в сільській місцевості в норах. Людки не переносять дзвону церковних дзвонів. Після появи християнства в Лужиці людки переселилися в печери невеликих височин, які називаються в народі Людковими горами (Ludkowa gora). Людки дружньо ставляться до людей і іноді відвідують людські оселі. Вони люблять влаштовувати безлад в будинку. Щоб вони цього не робили, їм в знак подяки залишали невелику кількість їжі, щоб вони могли її покуштувати. У Верхній Лужиці їм залишали невеликі глечики з їжею. У серболужицькому фольклорі існують різні варіанти казок про людків.

Людки